Модельєри з Володимирця шиють одяг з конопель під своїм еко-брендом

Новини Рівного - ЧаРівне.info

Ірина Товт та її донька Дженніфер-Ірен Товт (на знімку) із Володимирця шиють одяг з конопель під власним еко-брендом, повідомляє Голос України. Замовники на нього є в їх рідному Володимирці, усій Україні, а також в Туреччині, сусідніх країнах.

– Я народилася у Володимирці, тут і школу закінчила, – розповідає Ірина Товт. – З дитинства любила все оригінальне, не хотіла вдягатись, як усі. Спочатку вручну шила лялькам одяг із шматочків тканин, які просила у швачок побуткомбінату. А вже у 7-8 класі не соромно було на люди вдягнути кофтину чи спідницю власного пошиття. Я дуже хотіла бути модельєром, але батьки віддали мене в кооперативний технікум у Львів на технолога з приготування їжі.. . Та й у ті часи здобути освіту модельєра було майже нереально. По-перше, батьки в цьому не бачили перспективи. Професію модельєра навчальні заклади тоді рідко пропонували. Та й їхати десь далеко вчитись було дорого.

Ірина за фахом майже не працювала – не припало до душі. А вийшла заміж за угорця і переїхала до Будапешту, в сім’ї згодом народилася донька. Коли ж чоловік Ірини помер, вона з донькою остаточно повернулися в Україну:

– Це був важкий 1994 рік. Треба було самій ростити доньку, бралась за будь-яку роботу, та шиття я все одно не полишала. Вже років 10-15 пошиття одягу – це основна моя робота. І донька перейняла від мене любов до тканини – отримала освіту менеджера індустрії моди та модельного бізнесу.

Отож, коли в сім’ї, окрім досвіду, з’явилась ще й теоретична база із знанням основ менеджменту індустрії моди, передбачувано, що вилилось це у створення власного бренду. Його авторка Дженніфер-Ірен розповідає:

– Створенню еко-бренду «БАБА» сприяв ще й мій емоційний стан. Я давно займаюсь духовними практиками, серед яких і йога. Етно-стиль сьогодні в моді. Та й мені він близький до душі. Захотілось чистоти, перейти в еко-режим, на новий рівень. Власне, й назва бренду зорієнтована зворушити в людях асоціації з архаїчністю і природністю людського буття.

Молода майстриня пропагує здоровий спосіб життя, тому і справа, яку спланувала нести в люди, має бути здоровою, чистою і усвідомленою.

– Сьогодні ринок пропонує безліч тканин, але, на жаль, абсолютна більшість – це синтетика. От ми і вирішили шити одяг з конопляної тканини. Це екологічно чиста, натуральна тканина. Одяг з неї виготовляли ще в давнину, вона гіпоалергенна, добре пропускає повітря, завдяки чому шкіра дихає, в такому одязі комфортно навіть у спеку, – аргументує Дженніфер-Ірен. – Ми навіть відшиваємо одяг із домотканки. Шукаємо по всій Україні, в кого вона є. Ви не уявляєте, скільки в старих людей по селах ще приховано такої тканини! І досі трапляються родини, в яких це ремесло живе, бабусі передають дітям і онукам свої вміння. По нашому Володимирецькому району в людей на руках є переважно лляне полотно, конопляне знайти важко: це склалось історично, бо за часів Совєтів коноплі були заборонені. Тому шукаємо його по інших регіонах країни – в основному це Закарпаття, Центральна Україна.

Конопляну фабричну тканину мама і донька замовляють через Інтернет по всій Україні – здебільшого це Черкаси, Чернігів, Полтавщина і Одеса. Але вітчизняний виробник псується – для здешевлення процесу виробництва додає до складу бавовну або вовну.

– Працюємо поки з тканиною українських виробників, в планах відкрити для себе європейські конопляні тканини, знаю, що вони дуже якісні. Білоруську випробовували в роботі – вона по якості чудова, але ціна трохи дорожча, ніж в українського виробника, – розповідає Ірина.

– Перший наш показ відбувся просто неба в Києві на Трухановому острові в етнічно стилізованій атмосфері, – згадує молодша майстриня Дженніфер-Ірен Товт. – Ми презентували більше 30 моделей, серед яких були також кілька робіт моєї подруги. Колекцію нашу відвідало багато людей. Я відійшла від шаблонів індустрії моди і вирішила їх принципово не використовувати, якщо вже мова йде про оригінальність, самобутність стилю. Серед моделей, що презентували наш одяг, були й музиканти, й художники, був навіть костоправ, це все були люди різного віку, були навіть діти. Колекція складалась з жіночого і чоловічого вбрання. Власне, ми перші, хто в Україні пошили шубу-жилетку з конопляних необроблених волокон (сама тканина кучерява, як баранець – авт.). Щоправда, вона була більш подіумна, для повсякденного вдягання ми її трохи перешили. Нашу ідею доробили інші виробники і вже сьогодні активно популяризується верхній одяг з конопель. Він теплий, стильний і красивий. Наразі ж відшиваємо чоловічі сорочки, брюки, жіночі сукні, в розробці – колекція білизни для вагітних, дитячого одягу, багаторазових підгузків, гігієнічних засобів для майбутніх і годуючих мам, – підсумувала Дженніфер-Ірен.

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото із сімейного архіву Товт.