Рівнянин Артем Качановський вперше за багато років зумів подолати гегемонію азіатів у цьому виді спорту.
У місті Сендай (Японія) з 1 по 4 вересня відбувся 34-й за ліком Чемпіонат світу з настільної гри Го. В змаганнях брали участь учасники з 56 країн. Україну представляв рівнянин Артем Качановський.
До слова, Го – це одна із найпоширеніших ігор у світі, входить до числа п`яти базових дисциплін Всесвітніх інтелектуальних ігор.
Нині Артем студент НТУУ "КПІ", гри ГО навчався у Школі інтелектуальних ігор Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
І саме йому, за багато років вдалось подолати гегемонію азіатів у цьому виді спорту. Лише одного разу на аматорському Чемпіонат cвіту європейці посіли третє місце – сталося це в 1991 році, встановив досягнення голландець Рональд Шлемпер.
Відтак, портал «ЧаРівне.info» не міг оминути такого звершення молодого рівнянина. Про те, чому Артем вирішив зайнятись Го, хто для нього є взірцем та який суперник був найважчим, читайте у нашому інтерв’ю.
Ти побував на Чемпіонаті Європи в Тампере, Бордо. Мабуть, об’їздив чи не пів світу. Де тобі запам’яталося найбільше?
- Так, я був чимало де. Запам’яталося багато місць, усюди гарно по-своєму. Не можу виокремити.
Яка нагорода для тебе найцінніша?
- Напевно, найбільше досягнення – це 3-е місце на Чемпіонаті світу та 2-е й 3-е місця на Чемпіонатах Європи у 2010-му, 2011-му році..
Кого ти вважаєш взірцем у своєму житті?
- Чомусь навчився у цієї людини, чомусь в тієї. Тобто єдиного прикладу чи взірця у мене немає.
Батько чи мама повпливали на твою зацікавленість грою Го?
- Звісно, батьки сприяли тому, щоб я займався Го. Особливо на ранніх етапах, коли я ще був геть малий. Спочатку ми займалися разом - я, мій брат і тато. Разом читали літературу з Го, розв’язували задачі, грали. На тому етапі тато дав дуже сильний поштовх до розвитку. А мама завжди була моїм головним вболівальником (посміхається - авт).
Хто із противників за весь час гри в Го тобі запам’ятався найбільше?
- Усі суперники запам’яталися, усі були цікавими і грали сильно. Але найбільше сподобалася гра із переможцем турніру – представником Південної Кореї. Він - дійсно сильний гравець.
Відколи ти граєш у Го? Розкажи про свою першу гру?
- Граю у Го з 7 років. Свою першу гру не пам’ятаю, але думаю що вона була або із братом або із татом. У Го, до речі, мене затягнув брат.
Яку вагу для тебе має бронза на Чемпіонаті світу?
- Можливо, це й дивно, але вона нічого не означає для мене. Потрібно займатися далі – завойовувати вищі нагороди.
Які твої найзаповітніші мрії, в тому числі і в грі Го?
- Мені важко відповісти на це запитання. Мабуть, їх немає. Я просто граю.
Можливо, за цей час з’явились якісь хитрощі у грі?
- Хитрощів немає і не може бути, тому що рівень суперників уже такий, що якщо я застосовуватиму хитрощі – через 5 хвилин доведеться тиснути супернику руку і казати "здаюсь". У Го немає секретів. Кожен гравець сильний, усе бачить, тому немає ні напрацювань ні хитрощів. Якщо ти застосував "секретний" хід одного разу - він більше не секретний, про нього знає твій суперник і звісно він може показати гру іншим. Тому Го - це більше як змагання двох бачень гри. Я граю так, як я бачу ситуацію, як мені здається правильним. А мій суперник - так, як йому хочеться. І той, хто глибше і тонше відчуває гру – перемагає. Хоча, звісно, крім цього є багато аспектів.
В тебе сьомий дан – це, наскільки я розумію, відповідає Міжнародному класу? Коли ти його здобув?
- Сьомий дан - чисто умовний розряд. Я особисто вважаю себе шостим даном, бо саме такий у мене зараз рейтинг. Колись у мене був рейтинг і на сьомий дан.
Це найвищий розряд в го?
- В Го це, звісно, далеко не найвищий розряд. Але для аматорів він дуже вагомий. Рейтинги, звання не відображають об’єктивно силу гри, яка головним аспектом. Коли я бачу як грають сильні гравці із Азії, розумію, мені ще рости і рости.
Скажи відверто стати Чемпіоном світу з Го мрієш?
- Чесно? Ні, не мрію.
Що в загальному означає для тебе гра Го? Це захоплення, професія, майбутнє?
- Го - це Го. Можливо, це колись буде моєю професією. Категорично я не можу сказати що це для мене – поки що я просто граю.
Зміна часових поясів на тебе впливає сильно?
- Доволі сильно. Особливо, ввечері, коли ти не можеш заснути, а зранку - прокинутись. Також буває, прокидаюсь посеред ночі.
Морально якось налаштовуєшся перед відповідальними поєдинками?
- Не помічаю цього. Це відбувається якось природно - сідаю за дошку, починаю грати - і увага сама зосереджується.
Опиши відчуття, коли нагороджували на Чемпіонаті Світу?
- Мені було шкода що не зіграв із багатьма сильними гравцями. Крім того, не люблю нагородження
Які почуття переповнювали під час найпершого нагородження?
- Не пам’ятаю точно, це було дуже давно. Тоді радів, здається
Якщо раптом хтось захоче зайнятись Го? Цій грі довго треба навчатись?
- Правило опановувати зовсім не довго. Щось зрозуміти у грі - залежить від людини . Я граю 13 років і до найсильніших гравців із Азії мені ще дуже далеко. У Китаї є діти, яким по 11 років, і у мене не було б жодних шансів проти них.
В Рівному часто буваєш? І яке місто вважаєш рідним – Уфу, Київ чи Рівне?
- В Рівному буваю не дуже часто - можливо, раз на місяць. Там у мене батьки, в Уфі довго не був. Київ і Рівне – просто різні міста, і там і там мені добре.
Які найближчі плани в спорті?
- Планів немає. Поки хочеться грати - буду грати.
