Запорізький слід та китайська стратегія. Що відомо про Юрія Свіркова?

Юрій Свірков, мабуть, є одним із найбільш незнайомих персонажів українського футболу. Видання Sport Arena зібрало деякі факти про новоспеченого головного тренера рівненського "Вереса".

До переїзду в рівненський клуб Юрій Свірков, який 20 січня відзначить свій піввіковий ювілей, здебільшого працював в Росії та Казахстані.

За плечима у нього майже 16-річна воротарська кар`єра, яка почалася ще в союзні часи, а завершилася вже в період незалежності Білорусі. Але спільне на цьому шляху те, що пройшов він у Свіркова виключно в білоруських клубах. Грати він почав в могильовському "Дніпрі", потім були гродненський "Хімік" і "Німан", після - "Бобруйськ", "Славія-Мозир", "Торпедо-МАЗ" і, нарешті, - світлогорський "Хімік", де він і повісив бутси на цвях у 2000 році. До того моменту в активі Юрія Свіркова був один титул чемпіона Білорусі 1996 року в складі "Славії-Мозир", а також два віце-чемпіонських звання і перемога в Кубку Білорусі (сезон 1992/93) в рядах "Німану". До всього цього він міг похвалитися одним матчем у формі національної збірної своєї країни.

«На той момент (в Білорусі. - прим.) були набагато серйозніші воротарі. Така доля: хтось повинен бути першим, хтось - другим. Я і на той момент розумів, а зараз абсолютно впевнений, що так воно і повинно було бути», - згадав пізніше Свірко свою кар`єру в збірній Білорусі.

Закінчивши активну кар`єру, нинішній наставник "Вереса" майже відразу ж перейшов на тренерську роботу - він став тренером воротарів в бобруйської "Белшини". Пропрацювавши там два роки, потім разом з Анатолієм Юревичем Свірко трудився в мінському "Локомотиві". А звідти життєві шляхи завели Юрія Свіркова в ... Україну Разом з Юревичем в 2004 році він опинився в запорізькому "Металургу", де також відповідав за підготовку воротарів.

У Юревича з "Металургом" склався недовгий роман, і він повернувся додому. А ось Свірко в структурі запорізького клубу залишився і працював у клубній школі в якості тренера голкіперів. Тоді ж він активно зайнявся розробкою і створенням власної методики підготовки професійних футболістів, зокрема воротарів.

Так вже вийшло, що методика Свіркова, що трансформувалася в програму, стала для нього чимось подібним до дороговказної зірки. У 2006 році тренер відправився на стажування в російський "Спартак-Нальчик", так, що там і залишився, ставши помічником головного тренера Юрія Красножана. Паралельно ж Свірко відповідав за розвиток молодіжного футболу в клубі. А рік потому Свірко і зовсім став справжнім менеджером "Спартака-Нальчик".

«З одного боку був дуже складний період, тому що за обсягом було дуже багато роботи. Ну а з іншого - цей час було дуже цікавим в пізнавальному плані. Я працював і з основною командою, і з дублем, і створював футбольну школу при ФК "Спартак-Нальчик"», - поділився якось спогадами тренер.

Після відходу з Нальчика Свірко зайнявся в П`ятигорську реалізацією проекту, в основі якого лежала його програма. Однак уже через три місяці він зрозумів, що «у цих людей не виходить реалізовувати даний проект». Потім в аналогічній ситуації Свірко опинився в московському клубі "Зеленоград". Своєрідний випробувальний термін в 2-3 місяці тренер отримав в кінці 2010 року, коли очолив дубль грозненського "Терека."

«Через тиждень вони (керівники "Терека". - прим.) вирішили, що я саме та людина, яка їм потрібна. І я вже фактично підготував всі плани по тренувальному процесу, все те, що потрібно було по матеріально-технічному забезпеченню на наступний рік. Але в кінці чемпіонату відбулися певні зміни в керівництві, і моя присутність, скажімо так, виявилося небажаним», - розповів в одному з інтерв`ю Свірко.

Повернувшись в Білорусь, Юрій Геннадійович вже через кілька місяців став головним тренером естонського клубу "Нарва-Транс". Однак і там тренер пропрацював недовго. «Естонський футбол сам по собі невисокого рівня, і, мені здається, вони нікуди не збираються рухатися, розвиватися. Напівпрофесійна обстановка ... Я зрозумів, що не маю права висувати жодних вимог ні футболістам, ні керівництву, тому що їхній рівень - напівпрофесійний. А мені з напівпрофесіоналами працювати нецікаво. Тобто або ми займаємося футболом, або - вибачте ».

У 2012 році білоруський тренер почав писати казахстанську сторінку в своїй тренерській біографії - він зайняв пост технічного директора Федерації футболу Казахстану. Також Свірко особисто курирував створення футбольного центру клубу "Шахтар" із Караганди. Робота в Казахстані зайняла п`ять років, але, мабуть, не принесла належних результатів і очікувань, раз Свірко повернувся в Росію, та ще й у нижчі дивізіони.

У 2017-му Свірко покинув Середню Азію і очолив команду "Анжи-Юніор", яка виступає в другому дивізіоні першості Росії. Під його керівництвом Юніори Грозного в минулому році провели 13 матчів, зумівши здобути в них 2 перемоги при 3 нічиїх і восьми поразках.

З огляду на сформовану ще в Запоріжжі концепцію (свою програму) і короткостроковість роботи в багатьох клубах, можна зробити висновок, що Юрій Свірко - людина системи. Точніше, він - системна людина.

«Найголовніше і найголовніше - це система. Що таке системний підхід? Це коли кожна складова з цього підходу підтверджує наявність і право на життя іншої складової. Саме взаємозв`язок - від вправи до вправи, від тренування до тренування, від етапу до етапу, - ось саме такий системний підхід ми і хочемо застосувати», - ці слова Свірко виголосив ще в 2012 році, ставши техдиректором Федерації футболу Казахстану. Навряд чи фундаментальні основи його поглядів з того часу сильно змінилися.

«У моєму розумінні футбол не може бути« атакуючим »або« обороняється». Як свідчить один із законів китайської військової стратегії: «Є ситуація для атаки - атакуй, немає - тримай оборону». У тренувальному процесі я приділяю стільки часу для організації атаки і оборони, скільки достатньо для відпрацювання тих чи інших дій і взаємодій в атаці й обороні», - в цій цитаті, по суті, викладено всі кредо тренера Свіркова.

Чому саме в його користь керівники "Вереса" зробили свій вибір? Рівняни зимують на п`ятій позиції в турнірній таблиці УПЛ і мають хороші шанси на місце в першій шістці на другий етап чемпіонату. А там, дивись, їм можна буде подумати і про перспективи виходу в Європу. Чи до снаги Юрію Свіркову, вся тренерська кар`єра якого до цього часу пронизана ниткою теоретичною, а не практичною, успішне вирішення таких завдань? Відповідь на це питання дасть лише робота білоруського фахівця в Рівному.