Кремлівські пропагандисти під ширмою УПЦ

09.02.2017, 11:12      Переглядів: 359

Спілкуючись з очевидцями та учасниками нещодавних релігійних конфліктів, пов’язаних з переходом громади з УПЦ до УПЦ КП у Рівненській області, я помітив одну спільну для всіх випадків деталь – майже завжди в епіцентрі самого конфлікту з’являлися особи, які представлялися журналістами СПЖ.

Цікавість взяла своє і я почав з’ясовувати, що ж воно таке, те СПЖ? Так от, СПЖ (розшифровується абравіатура як «Спілка православних журналістів») - це цікава структура, - насправді ніяка не спілка, і не журналістів і не православних. Товариство з обмеженою відповідальністю.

За даними Мін`юсту, його засновником є доларовий мільйонер Вишневецький. І як це буває в Україні, працюючи, у тому числі, на окупованій території, торгуючи з неокупованою, цей щасливий володар шахт (Серафімська, Свято-Андріївська, Покровська, Посниківська), якого перевіряють у справі про пособництво терористам, продовжує спонсорувати релігійну ворожнечу. СПЖ - організація, мобільна група, здатна на провокації, має один з ключових медіа-ресурсів, який описує питання конфліктних переходів парафій з УПЦ МП до УПЦ КП. А якщо "погортати" офіційний сайт і перейти на офіційну термінологію, то стає зрозуміло, що головна мета ресурсу - створення дестабілізаційного контенту та інформаційних інтервенцій. Якщо по-простому: "Тільки погані новини. Якщо немає поганих новин, створити такі і описати". Медіа миттю опинялися біля розбомбленого будинку, які розбомбили самі ж сепаратисти, і робили репортаж про "звірства українців".

До речі, ТзОВ «СПЖ» зареєстровано і сплачує податки в Подільському районі Києва, хоча офіційне коріння має донецьке…Назва вибрана далеко не випадково – «СПЖ»: читачі звикли з повагою ставитись до творчих спілок.

Розміщені на однойменному сайті перекручені інформації підхоплюють інші джерела, не дуже заглиблюючись у суть справи, а здебільшого шукаючи сенсацію.

СПЖ має свій сайт (http://uoj.org.ua/), свої сторінки у всіх соціальних мережах, також має свій канал на You Tube, вцілому як і кожен ЗМІ. Однак, є певні особливості (крім тих, що це ТзОВ). Автори «СПЖ» не бажають «світитися» публічно і псувати журналістську репутацію. Майже всі матеріали пишуться російською мовою, незважаючи, що більшість із них стосуються перипетій церковного життя західного регіону. Статті підписуються колективно: «редакція СПЖ». Чи не єдиний автор використовує псевдонім – Ярослав Нивкін. Такого реального журналіста в інтернетних колах нема, і тим паче біографічної довідки та видань, у яких він публікується.

Також, «СПЖ» пов’язують з ім’ям скандально відомого журналіста В’ячеслава Піховшека (дуже цікаво про нього розповідається у Вікіпедії). Так от, в СПЖ працюють ряд одіозних писак, які типу журналісти, і яким В. Піховшек надав своє «протеже» для працевлаштування. До речі один із таких «журналістів» (Андрей Овчаренко), є куратором нашої області від СПЖ і якому надсилають місцеві «журналісти» свої матеріали для подальшого розміщення на вищезазначеному сайті.

Як і описувалось вище, наші місцеві «власкори» цього ТзОВ, діють за вже відпрацьованою схемою: або на місці події називають не своє ім’я, або представляються журналістом зовсім іншого ЗМІ (інформація зі слів очевидців). При чому, найняті «за добрі» гроші «журналісти» якісно виконують покладені на них обов’язки, які йдуть у протилежному напрямку з журналістською етикою, використовуючи набуту в Росії журналістську школу, вміло б’ючи на емоції та почуття споживача. Твори про безчинства «розкольників» із Київського Патріархату подають у викривленому світлі, беручи в лапки церковний сан служителів Української Церкви. Ці «журналісти» нічого кращого не змогли придумати, як заручитись давньою вигадкою про «неканонічність» Київського Патріархату, забувши чи витерши із куцої пам’яті історичну об’єктивність. Адже першу й основну канонічність Київська митрополія отримала у 988 році із хрещенням Київської Русі, коли про таке поселення як Москва не було навіть писемної згадки. 1299 року митрополит Київський Максим переніс свою резиденцію у Володимир-на-Клязьмі; лише в кінці 1325-го місцеперебуванням київських митрополитів стала Москва.

До речі найяскривіші картинки та відео з місця міжцерковних конфліктів з’являються на каналах «Россия 24» і т.д. От і виникає питання, для чого функціонує ТзОВ «СПЖ»? Для доведення до читача Слова Божого чи розпалювання міжконфесійної ворожнечі, щоб потім зробити яскраву картинку для російських ЗМІ?

 

 

 

 

 

 

comments powered by Disqus
Погода, Новости, загрузка...
Новини дня
  • Нові
  • Популярні