Самопроголошена еволюція по-донецьки

02.09.2016, 15:41      Переглядів: 774

Вже пройшло достатньо часу з моменту окупації східної території нашої держави, створення самопроголошених республік, щоб зробити висновок щодо неможливості самостійного існування, а тим паче розвитку вказаних територій.

Так, російське вище керівництво вже давно дало зрозуміти, що не збирається офіційно визнавати суверенітет ЛНР/ДНР та розвивати території самопроголошених республік. Навпаки, на даний час РФ вивезла із території Донбасу майже все потенційно цікаве обладнання, яке донедавна використовували найбільші бюджетоутворюючі підприємства Донбасу. Якщо до початку військових дій машинобудівний комплекс Донецької області нараховував 146 підприємств, на яких працювали 72 тисячі людей, то згідно даних окупаційної адміністрації машинобудівні заводи ДНР загружені лише на 20% від своїх виробничих потужностей.

Натомість, за сприяння російського силового блоку та з благословення керівництва РФ, на території, підконтрольні ЛНР/ДНР, відправляються представники російського криміналітету, члени незаконних збройних формувань та інших націоналістично-екстремістських організацій, які володіють певними навиками та вміннями, можливості яких використовуються для залякування місцевого населення самопроголошених республік та популяризації переваг «русской нации».

Негативною залишається ситуація щодо розвитку малого та середнього біснесу на підконтрольних ДНР територіях. Так, всі хто міг (із адекватних людей), давно вже переїхали на підконтрольну Україні територію, вільну від «ополченцев-освободителей». Хто не зміг виїхати - намагається вижити. Насправді, мало хто із населення самопроголошених республік симпатизує ДНР. Когось не відпустили сімейні проблеми та обставини, хтось не має можливості або віри облаштуватись на новому місці.

По суті, існування ДНР поки що фінансується північним сусідом, однак ця допомога вже зменшується і буде зменшуватись у найближчому майбутньому. На часті факти відключення отоплення та водопостачання «народний мер» Донецька тільки і зміг зазначити в одній із соціальних мереж : «Но вы же понимаете, что мы не имеем право это комментировать».

У бюджетних сферах ДНР все зводиться до імітації процесів, хоча реальних змін не відбувається. Потенційні зарплати «ДНРівського» центру зайнятості в рази менші, ніж у найгірші роки України, тільки ці цифри в рублях.

Неможливість ведення будь-якого бізнесу спонукає підприємців утікати із ДНР пачками. Хто не виїхав з політичних мотивів і просто через бажання залишити свій бізнес у своїй власності та при цьому вижити, тепер тікають від погромів, перевірок влади ДНР та поганого настрою «ополченцев». Правда, тікати частіше всього приходиться без бізнесу, оскільки вивезти його із тимчасово окупованих територій - велика проблема. Непоодинокими також є факти позапланових ревізій від ДНР, після яких вимагали хабарі або просто розстрілювали особистий транспорт підприємців.

Внаслідок такого підходу, тільки невеликий процент поповнення бюджету «республіки» відбувається за рахунок напівзаконних схем торгівлі кам`яним вугіллям та металобрухтом. На окупованій території ДНР знаходиться 5 коксохімічних заводів: «Горлівський хімічний завод», «Ясиновський коксохімзавод», ПАТ «Макіївкокс», «Єнакієвський коксохімзавод», ПАТ «Донецьккокс», які або працюють на 20% від своїх виробничих потужностей, або знаходяться в процесі гарячої консервації.

Багато законів та актів ДНР просто скопійовані з російських правил, які, порівняно із українськими, є набагато жорсткішими та мають багато колізій. Через це «молода держава» замість того, щоб урегульовувати вказані прогалини законодавства, просто намагається «трусити» своїх громадян. Ринки Донецька - єдиний працюючий сегмент малого та середнього бізнесу, більша частина якого «націоналізована» представниками незаконних збройних формувань ДНР.

При цьому, як пише журналіст Павло Шокотко, керівництво самопроголошеної республіки періодично вчиняє показові напівкомічні акції стосовно впливу на ціноутворення, як це було нещодавно, коли Захарченко особисто бігав продуктовими магазинами Донецька, примушуючи підконтрольних йому підприємців знизити ціни. Були також і випадки, коли останній для залякування навіть пістолет поклав на вагу, щоб перепровірити її точність. Зрозуміло, що підприємницька діяльність - це діяльність на свій страх та ризик, однак жодна людина при здоровому глузді не зможе нею займатись собі в убиток або коли її життю та здоров`ю загрожує небезпека.

Як не дивно, але багато достатньо адекватних людей, які в силу певних обставин стали жертвами «братской любви», залишаються заручниками цієї ситуації, але продовжують жити в Донецьку, маючи надію на скоре повернення в їх життя таких понять як мир, спокій, закон та справедливість.

Віталій МЕДВІДЬ

comments powered by Disqus
Погода, Новости, загрузка...
Новини дня
  • Нові
  • Популярні