Собача справа: як у Рівному вирішили проблему безпритульних тварин

13.03.2018, 12:19      Переглядів: 915

Мешканці Рівного вже звикли, що у місті час від часу труять або відстрілюють безпритульних собак. Якщо поглянути у ретроспективу, то колись вирішенням цього питання займалася спеціально створена служба.

У 2006 році був прийнятий Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який забороняв відстріл, при цьому ще декілька років поспіль в Рівному продовжували відстріл собак. Тобто Закон не виконувався.

Але у липні 2012 року відстріл безпритульних тварин у місті був остаточно відмінений і цього ж року була затверджена «Програма регулювання чисельності безпритульних тварин у місті Рівному на 2012 – 2016 роки».

Також, смію додати, що враховуючи Закон України «Про жорстоке поводження з тваринами» від липня 2017 року за подібне свавілля можна і загриміти у тюрму або, як мінімум, сплатити чималий штраф.

Все було б добре, якби не одне але…

Зовсім нещодавно у соцмережах прокотилася хвиля обурення, мовляв, у місті розвелося надто багато тварин і вони кидаються на дорослих та дітей. Так сталося, що наші батьки росли і їх навчили спілкуватися з братами нашими меншими, а ось наше покоління панічно боїться безпритульних собак та, інколи, навіть котів (і це не жарт, а дійсно проблема цілого покоління).

Журналісти практично всіх каналів та видань висвітлили цю тему, однак, у жодному сюжеті чи статті так і не прозвучали відповіді на основні питання:

1. Звідки з’явилося стільки безпритульних собак, якщо діяла програма стерилізації?

2. Чому вони гавкають і кидаються на людей?

3. Як вирішити дане питання гуманним шляхом, як це зробили у країнах Європи (як-не-як, але «Стратегія-2020» орієнтована саме на захід і ми зобов’язані вчитися жити за демократичними правилами).

Хотіли як краще, а вийшло як завжди…

На базі КАТП 1728 в 2012 р. було створено Центр стерилізації тварин, де реалізується програма по стерилізації безпритульних собак. У 2015 році журналісти видання «7 днів» писали, що в місті було стерилізовано 70% безпритульних собак. Підтвердженням цього були підрахунки цих же безпритульних собак в місті Рівному: якщо в 2015 році нарахували 1605 безпритульних собак, то в 2016 році - 792, тобто їх кількість зменшилась вдвічі.

На перший погляд, здавалося б, програма показала свою ефективність.Тож, яким чином на початку 2018 року зросла кількість безпритульних собак, якщо 70% стерилізовані? Питання риторичне і не однозначне, можливо, до Центру стерилізації тварин, щодо якості їхньої роботи; можливо їх варто задати господарям, які викидають своїх улюбленців на вулиці або ж випускають «погуляти» з безпритульними ще не стерилізованими псами.

У будь-якому випадку, у 2018 році вже поданий громадський проект щодо стерилізації безпритульних тварин, на реалізацію якого просять 99 тис.грн.

У цьому випадку, було б доцільно створювати комісії, які б перевіряли якість реалізації проектів переможців, за-для уникнення зайвих питань і вагань. Але це так, ліричний відступ.

Тільки від життя собачого, собака буває кусачою

Кожен кінолог, або людина, яка тримає тварину скаже, що собака може напасти на людину у кількох випадках, але без причини – ніколи.

По-перше, тварина може агресувати, якщо вона хвора, приміром, на сказ. Це захворювання провокує раптові напади на неживі предмети, поїдання чи заковтування каміння або палиці. При спробі прив’язати або ізолювати тварину, пес починає в нестямі кидатися на стіни, гризти прив’язь, битися. Періоди люті змінюються періодами депресії та відчуженості. Тварина байдуже лежить, поки не з’явиться який-небудь подразник.

По-друге, собаки можуть нападати, якщо їх дразнять, або б’ють, особливо негативно тварини реагують на людей в алкогольному сп’янінні або під впливом будь-яких наркотичних речовин.

Кінологи відзначають, що тварини дуже тонко відчувають психологічний стан людини, яка проходить поряд. Якщо людина впадає в паніку або переповнена люттю – собака реагує, якщо починати жбурляти палиці або махати руками/ногами тварини також можуть агресувати, подавати голос і навіть кусати. Потрібно розуміти, що своєю, скажімо, незвичною поведінкою ми провокуємо захисну реакцію у тварини. І пам’ятати, що людина, на відміну від тварини, відрізняється свідомістю та здатністю мислити, а тому, потрібно завжди думати, перш ніж дражнити чи знущатися над нею.

У даному випадку, фахівці припускають, що у місті були великі морози і тварини банально хотіли їсти. Саме тому вони досить агресивно поводилися, могли лякати рівнян та нападати.

Рівень розвитку нації починається з відношення до тварин

Ситуація з безпритульними тваринами в Рівному – своєрідний лакмусовий папірець на ефективність державного управління та місцевого самоврядування. Причому, досить показовий: адже треба забрати тварин з вулиць, використовуючи при цьому виключно гуманні методи. Мабуть, не варто говорити, що наше місто поки що цей іспит не склало. Навіть більше. Не намагалося пройти. Адже діяльність догхантерівта інших суб’єктів, позбавлених морально-етичних принципів, які по ночам «розважаються» та вирішують долю тварин – це не признак розвиненого суспільства, розважених демократичних поглядів чи, банально, гуманності і людяності.

(фото 11.03.2017 територія НУВГП)

Якщо рівнятися на розвинені країни, то варто зазначити, що у Європі питання безпритульності тварин все ще не зникло з повістки дня, хоча вони набагато краще справляються за нас! За даними ESDAW в Європі блукає близько 100 мільйонів тварин. Рекордсменами по вирішенню питання безпритульності вважається Німеччина, Фінляндія, Австрія, Швейцарія, вулицями яких більше не вештаються нічийні, голодні тварини.

Ми вирішили детально дослідити як вирішили питання безпритульності в Австрії, у цьому нам допоміг австрієць, який перебуває на державній службі у Фельдкірх Свен Гуннер Панграц. За його словами, важливо, щоб суспільство розуміло важливість вирішення питання безпритульності, повинна бути усвідомленість та готовність допомагати. В Австрії цьому вчать дітей з малечку у школах, так само як і кататися на лижах чи ковзанах.

Для початку у їхній країні на законодавчому рівні підняли штрафи для людей, які викидають на вулицю тварину, а також встановили податок на утримання собак у будинках та квартирах. При цьому у різних містах – різна сума до сплати, це залежить від середніх зарплатпо району та місцевих розпоряджень, у Грац – 60 євро в місяць.

Цікаво те, що коли австрієць бачить на вулиці тварину без нагляду – він зобов’язаний сповістити відповідну службу по захисту тварин, яка відразу приїжджає і забирає собаку чи кота до притулку. Зазначимо, що всі тварини в Австрії з чіпами, де міститься інформація про господарів та саму тварину, а також стерилізовані (виключення становлять селекційні породи).

Також в країні створені притулки для тварин, які лишилися по різним причинам без господарів. Звичайно, це найгуманніший спосіб: тваринка погодована, має дах над головою, періодично людську ласку та перспективу шансу на нову сім’ю, - переконані австрійці.

І тут така важлива фінансова складова. На утримання цих закладі щороку держава виділяє певну суму, а інша частина – надходить від волонтерів, зоозахисників та небайдужих людей. В розвинутих європейських країнах ситуація з притулками дещо інша ніж в Україні. Там в тварин дійсно є шанс бути прилаштованими в сім’ю, оскільки європейці сприймають тварин з притулків не як «лишайних блохастиків з гельмінтами та хворобами!», а як рівноцінну альтернативу купівлі тварини в розпліднику.

В Австрії, якщо людина забирає тварину з притулу, вона зобов’язана сплатити так звану комісію. Якщо Ви забираєте кішку, наприклад, повинні асоціації захисту тварин сплатити 50 євро і для європейців це нормально!

Для рівненської влади та громади ситуація з притулками – це ще одна Ахіллесова п’ята. Адже безпритульних собак та котів багато, а місця та фінансування мало! Місцеві волонтери й зоозахисники ніби стараються покращити ситуацію, однак в деяких ситуація «один в полі не воїн», в інших – сидять на грантах та імітують бурхливу діяльність, щоправда результатів досі не видно. На жаль, «Марші на захист тварин» не допоможуть ефективно вирішити ситуацію, бо марширують там лише організатори, любителі тварин та волонтери (і то не всі).

Сьогодні багато в чому вирішення питання безпритульних собак та котів залежить від нас, рівнян, та волі органів місцевого самоврядування. Стерилізація дійсно ефективний метод за умови, що ряди «безхатьків» не будуть поповнювати інші знехтувані суспільством тварини. Мова йде про тих, хто перестав носити горде звання домашнього улюбленця та був виставлений за двері. І ось тоді лише стерилізацію не обійтися. Оскільки кількість безпритульних буде постійно зростати, а проблема набуватиме перманентного характеру. Це якраз випадок, коли потрібен системний і комплексний підхід з боку органів державної влади та громади.

Ми повинні розуміти, що придбавши собаку чи кота, автоматично беремо на себе обов’язок по догляду за ними на майбутні 10-15 років. Сподіваємося, що ми колись станемо відповідальнішими та свідомими господарями. А поки що, давайте подякуємо волонтерам, власникам та працівникам притулків, які самотужки намагаються врятувати тих, хто став об’єктами людської безвідповідальності та черствості.


 

comments powered by Disqus
Погода, Новости, загрузка...
Новини дня
  • Нові
  • Популярні